
– Я не розумію, як люди можуть використовувати Божі дари лише для власної користі, чи навіть, на шкоду іншим людям! – сказав учителю обурений учень. – Наприклад, талановиті вчені розробляють зброю, художники малюють непристойні картини, талановиті співаки виконують беззмістовні пісні.
- А ти сам завжди правильно використовуєш свої дари? – запитав учитель.
– Але мені Господь не подарував жодного таланту, – відповів учень. – Якби я володів якимось даром, я зробив би багато добрих справ.
– Невдячний! Хіба Бог не подарував тобі здатність бачити красу, а ти замість того, щоб насолоджуватись нею, вишукуєш недоліки кожної людини та критикуєш їх. Ти маєш дар мови, але інколи замість вдячності та доброзичливості з твоїх вуст лунають образи та лихослів’я. Бог дав тобі дар любові і прощення, але як часто ти закриваєш своє серце, не впускаєш в нього любов, сердишся та ображаєшся? Ти отримав дар творити добро, та іноді твої вчинки спричинюють біль і страждання тим, хто тебе оточує.
Тому, перед тим, як осуджувати інших, спочатку навчись цінувати і правильно застосовувати дари, якими тебе нагородив Бог, – сказав учитель.