foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Я наберу у жменю і покладу в кишеню трохи щастя, трохи сміху, трохи світла. А в день сумний дістану – і все барвистим стане від щастя, і від сміху, і від світла. Який ти - такий світ: дружній, щедрий, чистий. Усміхнися йому, усміхнись барвисто. Поділися теплом, бо воно зігріє. Лише той, хто його роздає - радіє.

Променята

Сайт вчителя початкових класів Уляни Данилівни Захарчук (Михаць)

Ласкаво просимо!

Доброго часу доби! Дякую, що завітали на мою сторінку! Сподіваюсь, знайдете тут щось корисне саме для Вас.

До зустрічі!

Хто тут

На сайті 406 гостей та користувачі відсутні

Останні коментарі

Календар України

Кнопочка для друзів

logo knopka

Молитва - могутній засіб спасіння!

Pochemu deti nas ne slyshat«Сто раз треба повторювати», «як об стінку горох», «поки не крикнеш - не зробить» - ці фрази впевнено займають перші рядки в хіт-параді батьківських скарг у дитячого психолога. Чому? «Найголовніша помилка батьків полягає в тому, що вони намагаються давати вказівки крихіткам, як маленьким дорослим. Але в маленькій країні діють свої закони сприйняття, які необхідно враховувати, якщо ми хочемо бути почутими".

  •   ПОМИЛКА 1.

ВІДСУТНІСТЬ ЗОРОВОГО КОНТАКТУ.
Малюкам доступна тільки гнучка одноканальна увага. Це означає, що мозок дитини здатний сконцентруватися тільки на одній меті (наприклад, на будівництві тунелю зі стільців). Безглуздо дратуватися, що захоплений грою малюк вас «не чує» - він поки просто не здатний на це. Тим більше що мамині слова доносяться звідкись зверху, в той час як «справжнє» життя проходить тут, під стільцями!
Робота над помилками. Перш ніж давати вказівки, необхідно переключити увагу карапуза на себе. Сядьте навпочіпки, подивіться дитині в очі (можна доторкнутися або взяти за руку). Зверніться до нього по імені: «Дашо, подивися на мене», «Артеме, послухай, що я скажу» і т. п. Малюка старшого за 3,5 корисно попросити повторити, що він почув. Завдання, які видаєш таким чином, виконувати набагато приємніше.

  •   ПОМИЛКА 2.

ПРОХАННЯ, що складається з декількох:
«Зніми валянки, вимий руки і за стіл», - на наш погляд, прохання просте. А ось для дитини молодше 3,5-4 років це досить складний алгоритм. Спробуй запам'ятати послідовність, нічого не пропустивши! Ось малюк і «застрягає» в передпокої.
Робота над помилками. Розбивайте складну задачу на прості. Видавайте дитині тільки одне коротке завдання, наприклад: «Зніми валянки». До наступного переходите, коли вказівку №1 буде виконано.

  •  ПОМИЛКА 3.

«НЕПРЯМІ» застосування.
Наприклад: «Ти ще довго будеш сидіти в бруді?», «Тобі що, подобається ходити з липкими руками?». «Малюки розуміють все буквально, - каже психолог. - Здогадатися, що в маминому питанні є керівництво до дії, їм поки важкувато ».
Робота над помилками. Варто пам'ятати, що дитина ще тільки освоює рідну мову. Тому всі прохання повинні звучати так, щоб їх можна було зрозуміти однозначно.

  •  ПОМИЛКА 4.

БАГАТОСЛІВНІСТЬ.
«Саша, скільки разів тобі можна говорити, що не стрибай з крісла на диван! Ти вже забув, як розбив носа, хочеш впасти ще раз? .. І т. д.». «Зрозуміло, що у батька, який видає «тираду», що називається, «накипіло» є бажання якось припинити небезпечну поведінку дитини, - каже психолог. - Але вислуховуючи довгу нотацію, дитина тільки плутається в словах і забуває, про що, власне, йдеться».
Робота над помилками. Не варто нагадувати дитині «минулі» гріхи. Не потрібно лякати минулими неприємностями. Малюк живе «тут і зараз», тому спроба вплинути на нього довгими поясненнями безглузда. Найкраще в такий момент сказати коротко: «Стрибати з крісла не можна, це небезпечно». Після цього можна перетворити ситуацію в жарт - наприклад, зняти пустуна з крісла і покружляти, пограти в літачки. Або переключити увагу - наприклад, запропонувати позмагатися, хто краще перестрибне через розкладені на килимі листки паперу. Одним словом, знайти більш безпечний вихід для енергії, що переповнює малюка. І найголовніше правило - якщо не можете змінити поведінку дитини, міняйте обставини, які провокують небезпечну поведінку. Наприклад, перенесіть крісло в іншу кімнату.

  •  ПОМИЛКА 5.

КРИК.
Дитина попросить вибачення, скаже, що все почув і зрозумів. Насправді він не почув - не до того було. Головною метою було - запобігти покаранню. Крім того, крик викликає тривогу, страх. А страх знижує здатність мислити. «Згадайте, як ви самі себе відчуваєте, якщо з вами на підвищених тонах розмовляє хтось значущий, наприклад начальник, - радить психолог. - Напевно буває відчуття, що губитеся, як ніби «стаєте більш дурними»? Те саме відбувається і з дитиною».
Робота над помилками. Кращий спосіб утримати емоції під контролем - бути послідовними. Якщо дитина зрозуміє, що немає способу випросити годинне сидіння перед телевізором, вона перестане ігнорувати прохання вимкнути мультики.

  •  ПОМИЛКА 6.

Очікування НЕГАЙНОЇ ЗМІНИ ПОВЕДІНКИ
Американський педагог Мері Бадд Роу в ході експериментів виявила, що діти сприймають сказане не так швидко, як дорослі, а з затримкою в кілька секунд. У тому числі і тому, що довільна увага (тобто вміння зусиллям волі відволікатися від цікавого на користь необхідного) повністю формується у малюка тільки до 6-7 років. Це означає, що швидко перемикатися з того, що цікаво йому (наприклад, возити по підлозі табуретки) на те, що «цікаво» вам (одягнутися і відправитися в поліклініку) дитина молодше шести просто не може.
Робота над помилками. Давайте малюкові «тимчасовий» запас. Наприклад, вам пора додому, а чадо ніяк не може відірватися від гри. Домовтеся з ним, скільки разів він зможе з'їхати з гірки перед відходом додому, тоді ваше прохання напевно буде почуте. Варіант: якщо карапуз «не чує», що пора залишити машинки і піти обідати, - запропонуйте машинкам позмагатися - хто швидше доїде до кухні і т. п.

  •  ПОМИЛКА 7.

МЕТОД «заїжджена ПЛАТІВКА».
Поганий для дитини, тому що він не звикає до самостійності. «Мама в цей раз не нагадала, що треба вимити руки після туалету, значить, їх мити не обов'язково». Поганий для мами, тому що навіть самий терплячий чоловік, змушений постійно бути «платівкою», виснажується і може одного разу через дрібницю зірватися на малюка - накричати або вдарити.
Робота над помилками. «У дітей дуже розвинена зорова пам'ять, - каже Оксана Лисікова, - тому для освоєння режимних моментів дуже ефективно працюють картинки-нагадування. Наприклад, в півтора-два роки малюк вже здатний засвоїти, що треба мити руки в трьох випадках: перед їжею, після «походу» на горщик і після прогулянки. Повісьте у ванній і в передпокої яскраві картинки, присвячені цим трьом ситуаціям. Кожне миття рук дитина охоче відзначатиме яскравим кружечком або хрестиком».

  •  ПОМИЛКА 8.

ПРОХАННЯ - «ЗАПЕРЕЧЕННЯ».
«Не лізь в калюжу!», «Не ляскай дверима!»... Дитяче сприйняття «пропускає» частку «не», і малюк раз у раз сприймає батьківську заборону як привабливу пропозицію.
Робота над помилками. Запропонуйте цікаву альтернативу. Наприклад: «Давай спробуємо обійти калюжу з цього вузького бордюру» або «Чи зможеш закрити двері, щоб ніхто не почув?»

  •  ПОМИЛКА 9.

ПОСТІЙНІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ.
«Як правило, раз від разу зупиняють дитину тривожні мами, які відчувають постійний страх за малюка і справляються з цим страхом за допомогою гіперопіки, - вважає психолог. - "Не наступи в бруд", "Обережно, поріг", "Стій, там собака" - і так цілий день». У якийсь момент втомлена від тиску дитина починає сприймати мамину мову просто як «фон».
Робота над помилками. Спробуйте порахувати, скільки разів за годину (наприклад, за прогулянку), ви робите дитині зауваження. Які з цих зауважень цілком можна було б і не робити? Не осмикуйте його з будь-якого приводу, а намагайтеся бути поруч, коли малюк активний. Залазьте разом з ним на гору, сходіть за компанію подивитися, що там лежить в кущах, разом подивіться на собаку. Дитина обов'язково «скопіює» ваше безпечне поводження.

  •  ПОМИЛКА 10.

Невміння ЧУТИ ДИТИНУ.
«Буває, що мама і дитина проводять удвох цілий день, але складно сказати, що вони довго були разом, - вважає Оксана Лисікова. - Наприклад, малюк хоче розповісти мамі щось, з його точки зору, дуже важливе про знайдений в пісочниці камінчик. Але мама захоплена розмовою з подругою: "Почекай!" Або по дорозі в магазин карапуз щось захоплено розповідає, мама неуважно киває головою, занурена в свої думки».
Робота над помилками. Дитина вчиться в нас усього, в тому числі і мистецтва комунікації. «Не так важливо, скільки часу ви проводите з малюком, важливіше, як ви його проводите, - вважає психолог. - Спробуйте на годину-дві повністю зануритися в гру, зосередившись лише на спілкуванні з малюком. Він напевно «насититься» увагою і захоче пограти самостійно, залишивши вам час і на розмову з подругою, і на роздуми. А ось дитина, з якою проводять цілий день «поруч, але не разом», звикає «випрошувати» увагу за допомогою пустощів.

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати дописи

2018 Copyright Променята Rights Reserved